затокарити

Затокарити, -рю, -риш

гл. Дѣвать, запрятать. Затокарив десь мого ножика. Кіевск. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затокарити — ЗАТОКА́РИТИ, рю, риш, док., що, розм., рідко. Подіти, заховати. Затокарив десь мого ножика (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах