затокарити
ЗАТОКА́РИТИ, рю, риш, док., що, розм., рідко.
Подіти, заховати.
Затокарив десь мого ножика (Сл. Б. Грінченка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- затокарити — Затокарити, -рю, -риш гл. Дѣвать, запрятать. Затокарив десь мого ножика. Кіевск. у. Словник української мови Грінченка