1. Словник української мови Грінченка

заторкотати

Заторкота́ти, -кочу, -чеш

гл. Забарабанить. Та чекає барабана заким заторкоче. Рудан. (КС. 1882. VI. 558).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заторкотати — заторкота́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. заторкотати — ЗАТОРКОТА́ТИ, очу́, о́чеш, ЗАТОРКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док., діал. Почати торкотати, торкотіти. А слухай, на подвір'ю вози заторкотіли! (Ю. Федькович); На дворі заторкотів мотор (О. Лисяк). Словник української мови у 20 томах