заторкотати
ЗАТОРКОТА́ТИ, очу́, о́чеш, ЗАТОРКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док., діал.
Почати торкотати, торкотіти.
А слухай, на подвір'ю вози заторкотіли! (Ю. Федькович);
На дворі заторкотів мотор (О. Лисяк).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заторкотати — заторкота́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- заторкотати — Заторкота́ти, -кочу, -чеш гл. Забарабанить. Та чекає барабана заким заторкоче. Рудан. (КС. 1882. VI. 558). Словник української мови Грінченка