затрусити

Затрусити

см. затрушувати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затрусити — затруси́ти 1 дієслово доконаного виду розсипати затруси́ти 2 дієслово доконаного виду затрясти; побігти риссю Орфографічний словник української мови
  2. затрусити — I див. затрушувати. II -трушу, -трусиш, док. 1》 Почати трусити; затрясти. 2》 Побігти риссю, швидко і дрібно перебираючи ногами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. затрусити — ЗАТРУСИ́ТИ¹ див. затру́шувати. ЗАТРУСИ́ТИ², трушу́, тру́сиш, док. 1. Почати трусити; затрясти. Отець Тимофій затрусив бородою (Перв., II, 1958, 386); Червоний півень.. сердито затрусив сергами (Тют., Вир, 1964, 95). Словник української мови в 11 томах