затрусити

ЗАТРУСИ́ТИ¹ див. затру́шувати.

ЗАТРУСИ́ТИ², трушу́, тру́сиш, док.

1. Почати трусити; затрясти.

Отець Тимофій затрусив бородою (Перв., II, 1958, 386);

Червоний півень.. сердито затрусив сергами (Тют., Вир, 1964, 95).

2. Побігти риссю, швидко і дрібно перебираючи ногами.

Злякано заревла чиясь корова, і вся череда риссю затрусила до села (Мушк., Чорний хліб, 1960, 168);

Чорно-сірий вепр вистрибнув з кущів і з грізним хрюканням затрусив на мисливців (Тулуб, Людолови, II, 1957, 361).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затрусити — затруси́ти 1 дієслово доконаного виду розсипати затруси́ти 2 дієслово доконаного виду затрясти; побігти риссю Орфографічний словник української мови
  2. затрусити — I див. затрушувати. II -трушу, -трусиш, док. 1》 Почати трусити; затрясти. 2》 Побігти риссю, швидко і дрібно перебираючи ногами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. затрусити — Затрусити см. затрушувати. Словник української мови Грінченка