затрудити
ЗАТРУДИ́ТИ, у́дить, док., розм.
1. Почати трудити, боляче стискувати.
І знову невсипуща журба захопила її в свої цупкі обіймища, занудила та затрудила материне гаряче серце (Мирний, IV, 1955, 297).
2. безос., у чому, в що. Про виникнення болю в чому-небудь.
— Не знаю я, чарівна незнакомко, хто ти така,..— став я промовляти, вперши на сусідку очі, що аж у лобі затрудило (Вас., І, 1959, 185);
Він, вхопивши металевий уламок, розмахнувся ним, як молотобоєць, і з усієї сили вдарив по замку. Затрудило в руки, аж самому блиснуло в очах, і замок розчахнувся (Гончар, III, 1959, 379).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- затрудити — затруди́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- затрудити — -удить, док., розм. 1》 Почати трудити, боляче стискувати. 2》 безос., у чому, в що. Про виникнення болю в чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- затрудити — Це заболіти Словник чужослів Павло Штепа