1. Словник української мови Грінченка

затьор

Затьор, -ру

м.

1) Скопленіе льда во время ледохода. Тут на березі, саме на Ненаситці, стояв водяний млин якогось купця; та знесло його, як був затьор. Екатер. у.

2) давати затьору. Колотить, бить сильно. Пану Геленору смертельного дали затьору, і той без духу тут зоставсь. Котл. Ен. V. 67.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затьор — ЗАТЬО́Р, у, ч., діал. Затор (у 1 знач.). Тут на березі, саме на Ненаситці, стояв водяний млин якогось купця; та знесло його, як був затьор (Сл. Словник української мови у 20 томах
  2. затьор — Затьо́р, -тьо́ру, -рові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)