затьор
ЗАТЬО́Р, у, ч., діал.
Затор (у 1 знач.).
Тут на березі, саме на Ненаситці, стояв водяний млин якогось купця; та знесло його, як був затьор (Сл. Б. Грінченка);
Як лиш стрінула на свому [своєму] шляху затьор, підносила ріка височенний горб, і брудна, жовта стіна наступала .. на мостові підпори (Б.-І. Антонич).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- затьор — Затьо́р, -тьо́ру, -рові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- затьор — Затьор, -ру м. 1) Скопленіе льда во время ледохода. Тут на березі, саме на Ненаситці, стояв водяний млин якогось купця; та знесло його, як був затьор. Екатер. у. 2) давати затьору. Колотить, бить сильно. Пану Геленору смертельного дали затьору, і той без духу тут зоставсь. Котл. Ен. V. 67. Словник української мови Грінченка