затір
Затір, -тору
м. Углубленіе въ клепкахъ деревянной посуды, въ которое бочаръ вставляетъ дно. Шух. І. 250.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- затір — заті́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- затір — -тору, ч., спец. Суміш, яка використовується для бродіння у виготовленні горілки, пива і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- затір — Рідина, яка використовується для алкогольного бродіння, виготовляється з продуктів із високим вмістом крохмалю (картоплі, зернових) або меляси на виноробному чи пивоварному заводах. Універсальний словник-енциклопедія
- затір — ЗАТІ́Р, то́ру, ч., спец. Суміш, яка використовується для бродіння при виготовленні горілки, пива і т. ін. Словник української мови в 11 томах