1. Словник української мови Грінченка

зафундувати

Зафундувати, -ду́ю, -єш

гл.

1) Основать, заложить.

2) Купить и угостить. Зафундуй мені пляшку пива.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зафундувати — Зафундува́ти: — купити й почастувати [II] — почастувати [17] Словник з творів Івана Франка
  2. зафундувати — зафундува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. зафундувати — ЗАФУНДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що. 1. Док. до фундува́ти. У XVIII ст. у церкві вже був іконостас традиційної тогочасної роботи львівських майстрів, який зафундував канівський староста Микола Потоцький (з наук.-попул. літ.). 2. діал. Словник української мови у 20 томах
  4. зафундувати — зафундува́ти (зафондува́ти) заплатити за когось (у кіно, кафе, громадському транспорті тощо)(м, ср, ст): Одного разу, коли в кі́ні “Пасаж” грали ковбойський фільм, він продав у Бодека всі свої книжки і зафундував Яськові і Куцві квитки до кіна. Лексикон львівський: поважно і на жарт