зафундувати
ЗАФУНДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що.
1. Док. до фундува́ти.
У XVIII ст. у церкві вже був іконостас традиційної тогочасної роботи львівських майстрів, який зафундував канівський староста Микола Потоцький (з наук.-попул. літ.).
2. діал. Купити й пригостити когось чимсь.
Зафундуй мені пляшку пива (Сл. Б. Грінченка);
Гнат зафундував двом господарям, до стола яких підсів, випив сам келишок (М. Малиновська);
Хочемо стріти у Львові киянина .. і зафундувати філіжанку кави у найліпшій кав'ярні (Ю. Іздрик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зафундувати — Зафундува́ти: — купити й почастувати [II] — почастувати [17] Словник з творів Івана Франка
- зафундувати — зафундува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- зафундувати — зафундува́ти (зафондува́ти) заплатити за когось (у кіно, кафе, громадському транспорті тощо)(м, ср, ст): Одного разу, коли в кі́ні “Пасаж” грали ковбойський фільм, він продав у Бодека всі свої книжки і зафундував Яськові і Куцві квитки до кіна. Лексикон львівський: поважно і на жарт
- зафундувати — Зафундувати, -ду́ю, -єш гл. 1) Основать, заложить. 2) Купить и угостить. Зафундуй мені пляшку пива. Словник української мови Грінченка