1. Словник української мови Грінченка

захирілий

Захи́рілий, -а, -е

Болѣзненный, захирѣвшій.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. захирілий — захи́рі́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. захирілий — див. слабий Словник синонімів Вусика
  3. захирілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до захиріти. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. захирілий — ЗАХИ́РІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до захи́рі́ти; // У знач. прикм. У 1797 р. з наказу Павла І фельдмаршала Суворова вислали в його захиріле помістя Кончан-ське і встановили за ним принизливий нагляд (Іст. СРСР, II, 1957, 96). Словник української мови в 11 томах