захирілий
захи́рі́лий
дієприкметник
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- захирілий — див. слабий Словник синонімів Вусика
- захирілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до захиріти. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- захирілий — ЗАХИ́РІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до захи́рі́ти; // У знач. прикм. У 1797 р. з наказу Павла І фельдмаршала Суворова вислали в його захиріле помістя Кончан-ське і встановили за ним принизливий нагляд (Іст. СРСР, II, 1957, 96). Словник української мови в 11 томах
- захирілий — Захи́рілий, -а, -е Болѣзненный, захирѣвшій. Словник української мови Грінченка