захланник

Захланник, -ка

м. Жадный человѣкъ. Желех.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. захланник — захла́нник іменник чоловічого роду, істота ненажера діал. Орфографічний словник української мови
  2. захланник — -а, ч., діал. Жаднюга; ненажера. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. захланник — ЗАХЛА́ННИК, а, ч., діал. Жаднюга; ненажера. Словник української мови в 11 томах