захланник

ЗАХЛА́ННИК, а, ч., діал. Жаднюга; ненажера.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. захланник — захла́нник іменник чоловічого роду, істота ненажера діал. Орфографічний словник української мови
  2. захланник — -а, ч., діал. Жаднюга; ненажера. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. захланник — Захланник, -ка м. Жадный человѣкъ. Желех. Словник української мови Грінченка