1. Словник української мови в 11 томах

захланний

ЗАХЛА́ННИЙ, а, е, діал. Жадібний.

Захланному Микиті жаль було нагарбаних у селі грошей (Козл., Ю. Крук, 1957, 507);

Татарський хан з захланною ордою, Здолавши далеч степових доріг, Своє шатро поставив під скалою, Але пройти за перевал не міг (Перв., II, 1958, 97);

//Ненажерливий.

Ще як було воно миршавим сліпеньким цуценятком, то, як і всі, годувалося маминим молоком. Захланне було воно, пискляве (Мельн., До раю.., 1961, 5);

// до чого. Завзятий.

Ксеня крокує поруч з Василиною, сапа в сапу, намагаючись.. не відстати від захланної до праці ланкової (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 61).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. захланний — захла́нний прикметник діал. Орфографічний словник української мови
  2. захланний — див. ЖАДІБНИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. захланний — див. жадний Словник синонімів Вусика
  4. захланний — -а, -е, діал. Жадібний. || Ненажерливий. || до чого. Завзятий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. захланний — захла́нний жадібний, ненаситний, пажерливий (м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. захланний — Зажер би цілий світ. Хоче, щоб усе було його. Настав йому палець, а він руку тягне. Просить мало, а забравби все. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. захланний — ЖА́ДІ́БНИЙ (який надто прагне збагачення, наживи і т. ін.), ПОЖА́ДЛИВИЙ, ЗАПОПА́ДЛИВИЙ, НЕНАСИ́ТНИЙ, ЗАЖЕ́РЛИВИЙ, НЕНАЖЕ́РЛИВИЙ, ЗАГРЕБУ́ЩИЙ розм., ЗАПОПА́ДНИЙ рідше, ЗАХЛА́ННИЙ розм. Словник синонімів української мови
  8. захланний — Захла́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. захланний — Захланний, -а, -е прил. Жадный. Убогому мало-що бракує, а захланному всього. Ном. 1564. Словник української мови Грінченка