зацвіріньчати

Зацвіріньчати, -чу, -чи́ш

гл. = зацвірінькати. Употребляется также, когда рѣчь о дѣтскомъ говорѣ: Христос воскрес! — зацвіріньчала дітвора. Сим. 206.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me