зацвірінькати
Зацвірінькати, -каю, -єш
гл. Зачирикать. Горобці прилетять, зацвірінькають. МВ. ІІ. 193.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зацвірінькати — зацвірі́нькати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- зацвірінькати — -аю, -аєш і зацвірінчати, -чу, -чиш, док. Почати цвірінькати, цвірінчати; защебетати (про птахів). || перен., розм. Почати швидко і дзвінко говорити (зазвичай про дітей). Великий тлумачний словник сучасної мови
- зацвірінькати — Зацвірі́нькати, -каю, -каєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- зацвірінькати — ЗАЦВІРІ́НЬКАТИ, аю, аєш і ЗАЦВІРІНЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док. Почати цвірінькати, цвірінчати; защебетати (про птахів). На високому дубі зацвірінькала якась пташка (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах