зацвірінькати

Зацвірінькати, -каю, -єш

гл. Зачирикать. Горобці прилетять, зацвірінькають. МВ. ІІ. 193.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зацвірінькати — зацвірі́нькати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зацвірінькати — -аю, -аєш і зацвірінчати, -чу, -чиш, док. Почати цвірінькати, цвірінчати; защебетати (про птахів). || перен., розм. Почати швидко і дзвінко говорити (зазвичай про дітей). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зацвірінькати — Зацвірі́нькати, -каю, -каєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. зацвірінькати — ЗАЦВІРІ́НЬКАТИ, аю, аєш і ЗАЦВІРІНЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док. Почати цвірінькати, цвірінчати; защебетати (про птахів). На високому дубі зацвірінькала якась пташка (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах