зашукувати
Зашукувати, -кую, -єш
гл. Подыскивать. Вівчарь, що пас громадську отару, зашукував хлопців у поміч. Мир. ХРВ. 37.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зашукувати — зашу́кувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- зашукувати — див. шукати Словник синонімів Вусика
- зашукувати — ЗАШУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАШУКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що і без прям. дод., рідко. 1. Шукаючи, добирати що-небудь потрібне; підшукувати. Вівчар, що пас громадську отару, зашукував хлопців у поміч (Панас Мирний). 2. тільки док. Словник української мови у 20 томах