1. Словник української мови у 20 томах

зашукувати

ЗАШУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАШУКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що і без прям. дод., рідко.

1. Шукаючи, добирати що-небудь потрібне; підшукувати.

Вівчар, що пас громадську отару, зашукував хлопців у поміч (Панас Мирний).

2. тільки док. Почати шукати (у 1 знач.).

З цією божевільною думкою жінка вибігла на балкон, заметалася, зашукала очима по газонах та терасах. Але ті троє, що у цьому дворі .. днювали й ночували, мов під землю запалися (Г. Тарасюк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зашукувати — зашу́кувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зашукувати — див. шукати Словник синонімів Вусика
  3. зашукувати — Зашукувати, -кую, -єш гл. Подыскивать. Вівчарь, що пас громадську отару, зашукував хлопців у поміч. Мир. ХРВ. 37. Словник української мови Грінченка