заяць
Заяць, зайця
м.
1) Заяцъ.
2) Часть олійниці: родъ толкача, песта, давленіемъ котораго выжимается постное масло. Шух. І. 163. ум. за́йчик.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Заяць — Заєць Неправильно-правильно
- заяць — Вирвався, як заяць з конопель. Несподівано. Зрадив себе. Заяць спить, та очей не жмурить. Заяць спить з розплющеними очима. Не було в зайця хвоста, тай не буде. Дурний розуму не мав, тай не буде мати. Такий відважний, як заяць. Так насміхаються з боягуза. Приповідки або українсько-народня філософія
- заяць — За́яць і звичайно за́єць, за́йця, -цеві, за́йче і за́йцю! див. за́єць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)