1. Словник української мови Грінченка

заячати

Заяча́ти, -чу́, -чи́ш

гл. Закричать (о лебедяхъ и людяхъ). Випливала лебедочка по воді,... заячала, в воду вдарила крилом. Щог. 47.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заячати — заяча́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. заячати — -чу, -чиш, док. 1》 Почати ячати; закричати (про лебедів і деяких інших птахів). 2》 Почати кричати, галасувати (про людей). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заячати — ЗАЯЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док. 1. Почати ячати; закричати (про лебедів і деяких інших птахів). Випливала лебедочка по воді, Дожидалась неминучої біди; Заячала, в воду вдарила крилом (Щог. Словник української мови в 11 томах