заїдання
Заїда́ння, -ня
с.
1) Заѣданіе (чѣмъ).
2) Заѣданіе, загрызеніе (кого).
3) Погубленіе (кого).
4) Захватываніе (чужого добра). К. ЦН. 243.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заїдання — заїда́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- заїдання — -я, с. Дія за знач. заїдати 1-4). Великий тлумачний словник сучасної мови
- заїдання — Заїда́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- заїдання — ЗАЇДА́ННЯ, я, с. Дія за знач. заїда́ти 1-4. Механізми верстата під час випробування повинні працювати без стуку, перегріву і заїдання (Фрез. справа, 1957, 224). Словник української мови в 11 томах