заїдання

Заїда́ння, -ня

с.

1) Заѣданіе (чѣмъ).

2) Заѣданіе, загрызеніе (кого).

3) Погубленіе (кого).

4) Захватываніе (чужого добра). К. ЦН. 243.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заїдання — заїда́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. заїдання — -я, с. Дія за знач. заїдати 1-4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заїдання — Заїда́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. заїдання — ЗАЇДА́ННЯ, я, с. Дія за знач. заїда́ти 1-4. Механізми верстата під час випробування повинні працювати без стуку, перегріву і заїдання (Фрез. справа, 1957, 224). Словник української мови в 11 томах