1. Словник української мови Грінченка

заїди

Заїди, -дїв

м. мн.

1) Язвинки по угламъ рта.

2) Желтая кожица въ углахъ клюва молодыхъ птицъ. Пташки цвірінькали, роздявляючи червоні роти з жовтими заїдами. Левиц. Пов. 150.

8) Хищеніе, пользованіе чужимъ. А і тогді не без заїдів було: не дали нам за треть года жаловання. ЗОЮР. І. 70. Усюди не без заїдів. Ном. № 10627.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заїди — -дів, мн. (одн. заїда, -и, ж.). 1》 Маленькі виразки в куточках рота, що утворюються внаслідок стрептококового захворювання шкіри. 2》 Жовта шкірка біля дзьоба у пташенят. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. заїди — За́їди, -дів, -дам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. заїди — ЗА́ЇДИ, дів, мн. (одн. за́їда, и, ж.). 1. Маленькі виразки в куточках рота, що утворюються внаслідок стрептококового захворювання шкіри. 2. Жовта шкірка біля дзьоба у пташенят. Галченя розкрило дзьоб з жовтими заїдами і писнуло (Коп., Як вони.., 1961, 51). Словник української мови в 11 томах