заїздний
Заїздни́й, -а́, -е́
Заѣзжій, постоялый. Заїздний двір. Пан звелів коней зупинити коло заїздного двору. МВ. (О. 1862. III. 51).
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Заїздни́й, -а́, -е́
Заѣзжій, постоялый. Заїздний двір. Пан звелів коней зупинити коло заїздного двору. МВ. (О. 1862. III. 51).