заїздний

Заїздни́й, -а́, -е́

Заѣзжій, постоялый. Заїздний двір. Пан звелів коней зупинити коло заїздного двору. МВ. (О. 1862. III. 51).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me