1. Словник української мови Грінченка

збройно

Збройно

нар. Съ оружіемъ. Як виїдеш збройно гряничить гряниці. К. Досв. 151.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збройно — збро́йно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. збройно — Присл. до збройний 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. збройно — ЗБРО́ЙНО. Присл. до збро́йний 1. [Нартал:] Меча! Меча!.. [Старий юрист:] Вперше бачу, щоб християнин збройно боронився (Л. Укр., II, 1951, 542); — Не словом треба боротись з ворогом, що збройно став супроти нас, а силою (Скл., Святослав, 1959, 127). Словник української мови в 11 томах