1. Словник української мови Грінченка

збудити

Збуджувати, -джую, -єш

сов. в. збуди́ти, -джу́, -диш, гл. Пробуждать, пробудить, будить, разбудить. Його сонного будили, не збудили. Макс. (1849) 27.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збудити — збуди́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. збудити — див. збуджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. збудити — ВИКЛИКА́ТИ (сприяти виникненню, появі в когось певного почуття, настрою, стану), ЗБУ́ДЖУВАТИ, ПРОБУ́ДЖУВАТИ, БУДИ́ТИ, ПОРО́ДЖУВАТИ, НАВІВА́ТИ, НАВІ́ЮВАТИ, НАВО́ДИТИ, ПІДІЙМА́ТИ (ПІДНІМА́ТИ), РОДИ́ТИ, ЗРО́ДЖУВАТИ, НАРО́ДЖУВАТИ, ВСЕЛЯ́ТИ, ЗАПА́ЛЮВАТИ... Словник синонімів української мови
  4. збудити — ЗБУДИ́ТИ див. збу́джувати. Словник української мови в 11 томах