збудьок

Збу́дьок, -дька

м. Малоцѣнный предметъ, продаваемый такъ — лишь бы сбыть съ рукъ. Молоді воли — на роботу, а ціна — збудьок. Хорольск. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me