1. Словник української мови Грінченка

збуйнувати

Збуйнува́ти, -ную, -єш

гл. Забушевать. Де взялись буйні вітри — збуйнували, та комаря на поміст ізвалили. Чуб. V. 1169.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збуйнувати — збуйнува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови