збурення

Збурення, -ня

с.

1) Разрушеніе, ниспроверженіе.

2) Волненіе, возмущеніе.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збурення — збу́рення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. збурення — Возмущение — disturbance — Regelabweichung, Störung – (в САК, САР, САУ) — всяка дія, яка намагається порушити необхідний функціональний зв’язок між регулюючим (управляючим) діянням і змінною, яка регулюється. Збуренням може бути, напр., момент навантаження на валу двигуна. Гірничий енциклопедичний словник
  3. збурення — -я, с. 1》 Дія і стан за знач. збурити і збуритися. 2》 фіз. Різке порушення відносно спокійного стану в окремих ділянках атмосфери. Збурення в іоносфері Землі. 3》 астр. Відхилення руху небесного тіла від своєї траєкторії під дією притягання іншого небесного тіла. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. збурення — Зруйнування Словник застарілих та маловживаних слів
  5. збурення — Збу́рення, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. збурення — ЗБУ́РЕННЯ, я, с. 1. Дія і стан за знач. збу́рити і збу́ритися. Не було сумніву, всі молодці, вислані для збурення боярського дому, погибли в нерівній боротьбі (Фр., VI, 1951, 89); Рух, який почався серед робітників, автор [повісті «Борислав сміється» І. Словник української мови в 11 томах