збурення
ЗБУ́РЕННЯ, я, с.
1. Дія і стан за знач. збу́рити і збу́ритися.
Не було сумніву, всі молодці, вислані для збурення боярського дому, погибли в нерівній боротьбі (Фр., VI, 1951, 89);
Рух, який почався серед робітників, автор [повісті «Борислав сміється» І. Франко] порівнює із збуренням бджіл у вулику, що готові знищити ситих нероб — трутнів (Іст. укр. літ., І, 1954, 540);
Він.. аж побагровів від внутрішнього збурення (Гончар, Тронка, 1963, 74).
2. фіз. Різке порушення відносно спокійного стану в окремих ділянках атмосфери. Збурення в іоносфері Землі.
3. астр. Відхилення руху небесного тіла від своєї траєкторії під дією притягання іншого небесного тіла.
Внаслідок збурень планети рухаються то швидше, то повільніше (Астр., 1956, 69).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- збурення — збу́рення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- збурення — Возмущение — disturbance — Regelabweichung, Störung – (в САК, САР, САУ) — всяка дія, яка намагається порушити необхідний функціональний зв’язок між регулюючим (управляючим) діянням і змінною, яка регулюється. Збуренням може бути, напр., момент навантаження на валу двигуна. Гірничий енциклопедичний словник
- збурення — -я, с. 1》 Дія і стан за знач. збурити і збуритися. 2》 фіз. Різке порушення відносно спокійного стану в окремих ділянках атмосфери. Збурення в іоносфері Землі. 3》 астр. Відхилення руху небесного тіла від своєї траєкторії під дією притягання іншого небесного тіла. Великий тлумачний словник сучасної мови
- збурення — Зруйнування Словник застарілих та маловживаних слів
- збурення — Збу́рення, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- збурення — Збурення, -ня с. 1) Разрушеніе, ниспроверженіе. 2) Волненіе, возмущеніе. Словник української мови Грінченка