збіднити
Збіднити
см. збіднити.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- збіднити — збідни́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- збіднити — ЗБІДНИТИ – ЗБІДНІТИ Збіднити, -ню, -ниш, перех. Зробити когось, щось бідним, позбавити якихось рис, особливостей, зробити менш виразним тощо. З болем я думаю про те, як ми збіднили свої фільми, коли почали уникати в кіно напливу роздумів і спогадів (О. Літературне слововживання
- збіднити — див. збіднювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- збіднити — ЗБІДНИ́ТИ див. збі́днювати. Словник української мови в 11 томах