звабити

Звабити

см. звабляти.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звабити — зва́бити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. звабити — див. зваблювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. звабити — ВА́БИТИ (викликати в когось бажання бути десь, піти, поїхати кудись, робити щось тощо), ПРИВА́БЛЮВАТИ, ЗВА́БЛЮВАТИ, ЗАВА́БЛЮВАТИ рідше, НА́ДИТИ, ПРИНА́ДЖУВАТИ, ЗНА́ДЖУВАТИ, МАНИ́ТИ, ПРИМА́НЮВАТИ, ТЯГТИ́, ТЯГНУ́ТИ, ПРИТЯГА́ТИ, ПРИТЯ́ГУВАТИ, КЛИ́КАТИ... Словник синонімів української мови
  4. звабити — ЗВА́БИТИ див. зва́блювати. Словник української мови в 11 томах