1. Словник української мови Грінченка

звабляти

Звабля́ти, -ля́ю, -єш

сов. в. звабити, -блю, -биш, гл. Приманивать, приманить, привлекать, привлечь, прельщать, прельстить. Не могла звабити калачем, а потім тяжко було відбити бичем. Ном. № 8771.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звабляти — звабля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови