звага
Звага, -ги
ж. Отвага, смѣлость.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звага — зва́га іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- звага — Відвага, рішучість, сміливість. Словник синонімів Караванського
- звага — -и, ж., заст. Рішучість, сміливість. Великий тлумачний словник сучасної мови
- звага — СМІ́ЛИ́ВІСТЬ, СМІ́ЛІСТЬ рідше, ХОРО́БРІСТЬ, ВІДВА́ГА, ВІДВА́ЖНІСТЬ, МУ́ЖНІСТЬ, МОЛОДЕ́ЦТВО, БЕЗСТРА́ШНІСТЬ підсил., ВІДЧАЙДУ́ШНІСТЬ підсил., ЗУХВА́ЛІСТЬ підсил., ЗУХВА́ЛЬСТВО підсил., БЕЗУ́МСТВО підсил., ДЕРЗНОВЕ́ННІСТЬ підсил. уроч.; ЗВА́ГА заст. Словник синонімів української мови
- звага — ЗВА́ГА, и, ж., заст. Рішучість, сміливість. — Добре вам, бабо? — Знов «бабо», подумав [син], але не мав зваги поправить (Коцюб., II, 1955, 277); Я почав на весь світ нарікати. Перестав одрізнять блескіт світлих ідей, Забув звагу — братів рятувати (Граб. Словник української мови в 11 томах