звага

Звага, -ги

ж. Отвага, смѣлость.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звага — зва́га іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. звага — Відвага, рішучість, сміливість. Словник синонімів Караванського
  3. звага — -и, ж., заст. Рішучість, сміливість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. звага — СМІ́ЛИ́ВІСТЬ, СМІ́ЛІСТЬ рідше, ХОРО́БРІСТЬ, ВІДВА́ГА, ВІДВА́ЖНІСТЬ, МУ́ЖНІСТЬ, МОЛОДЕ́ЦТВО, БЕЗСТРА́ШНІСТЬ підсил., ВІДЧАЙДУ́ШНІСТЬ підсил., ЗУХВА́ЛІСТЬ підсил., ЗУХВА́ЛЬСТВО підсил., БЕЗУ́МСТВО підсил., ДЕРЗНОВЕ́ННІСТЬ підсил. уроч.; ЗВА́ГА заст. Словник синонімів української мови
  5. звага — ЗВА́ГА, и, ж., заст. Рішучість, сміливість. — Добре вам, бабо? — Знов «бабо», подумав [син], але не мав зваги поправить (Коцюб., II, 1955, 277); Я почав на весь світ нарікати. Перестав одрізнять блескіт світлих ідей, Забув звагу — братів рятувати (Граб. Словник української мови в 11 томах