1. Словник синонімів української мови

звага

СМІ́ЛИ́ВІСТЬ, СМІ́ЛІСТЬ рідше, ХОРО́БРІСТЬ, ВІДВА́ГА, ВІДВА́ЖНІСТЬ, МУ́ЖНІСТЬ, МОЛОДЕ́ЦТВО, БЕЗСТРА́ШНІСТЬ підсил., ВІДЧАЙДУ́ШНІСТЬ підсил., ЗУХВА́ЛІСТЬ підсил., ЗУХВА́ЛЬСТВО підсил., БЕЗУ́МСТВО підсил., ДЕРЗНОВЕ́ННІСТЬ підсил. уроч.; ЗВА́ГА заст. (відвага, рішучість). Тремтячими руками зарядив дробовика — й лише тоді сміливість та відвага остаточно повернулись до нього (Є. Гуцало); (Зося:) Я зараз смілива така, я — справжній гайдамака і нічогісенько не боюсь, з твоїх грудей в мої перелилася смілість і одвага (І. Карпенко-Карий); — Бій, бій — це для нас найкращий атестат, — провадив далі Самієв. — Звичайно, хоробрість — найвища якість в людині. Принаймні я вважаю людьми тільки хоробрих (О. Гончар); — Підвестися під вогнем (артилерії) на весь зріст — це безстрашність... (О. Довженко); М'язи так і грають, як на молодому барсові, очі так і киплять парубочою відчайдушністю (Григорій Тютюнник); "Помщусь; і вас загублю, і сам пропаду!.. Однаково!" — думав я.. І вже холодна ніч не прохолодила мене, а додала тільки зваги (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звага — зва́га іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. звага — Відвага, рішучість, сміливість. Словник синонімів Караванського
  3. звага — -и, ж., заст. Рішучість, сміливість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. звага — ЗВА́ГА, и, ж., заст. Рішучість, сміливість. — Добре вам, бабо? — Знов «бабо», подумав [син], але не мав зваги поправить (Коцюб., II, 1955, 277); Я почав на весь світ нарікати. Перестав одрізнять блескіт світлих ідей, Забув звагу — братів рятувати (Граб. Словник української мови в 11 томах
  5. звага — Звага, -ги ж. Отвага, смѣлость. Словник української мови Грінченка