звидити

Зви́дити, -джу, -диш

гл. Простить, извинить. Нехай тобі Бог звидипь і збачить. Ном. № 4129.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звидити — ЗВИ́ДИТИ, джу, диш, док., кому, діал. Пробачити, простити. Нехай тобі Бог звидить і збачить (Номис); Бог їм звидить, – писав він [Тарас Шевченко] в одному з листів, – нехай я буду і мужицький поет, аби тілько поет, то мені більше нічого і не треба (В. Русанівський). Словник української мови у 20 томах