звидити
ЗВИ́ДИТИ, джу, диш, док., кому, діал.
Пробачити, простити.
Нехай тобі Бог звидить і збачить (Номис);
Бог їм звидить, – писав він [Тарас Шевченко] в одному з листів, – нехай я буду і мужицький поет, аби тілько поет, то мені більше нічого і не треба (В. Русанівський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звидити — Зви́дити, -джу, -диш гл. Простить, извинить. Нехай тобі Бог звидипь і збачить. Ном. № 4129. Словник української мови Грінченка