звичайненько

Звичайненький, -а, -е, звичайненько

нар. ум. отъ звичайний, звичайно.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звичайненько — звичайне́нько прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. звичайненько — Присл. до звичайненький. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. звичайненько — ЗВИЧАЙНЕ́НЬКО. Присл. до звичайне́нький. Зазмагались [сонечко і дощик]. — Хто все плодить: Груші, сливи, огірочки? — А без мене,— дощ доводить,— Враз пов’януть всі садочки!... Словник української мови в 11 томах