звичайненько
Звичайненький, -а, -е, звичайненько
нар. ум. отъ звичайний, звичайно.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звичайненько — звичайне́нько прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- звичайненько — Присл. до звичайненький. Великий тлумачний словник сучасної мови
- звичайненько — ЗВИЧАЙНЕ́НЬКО. Присл. до звичайне́нький. Зазмагались [сонечко і дощик]. — Хто все плодить: Груші, сливи, огірочки? — А без мене,— дощ доводить,— Враз пов’януть всі садочки!... Словник української мови в 11 томах