звоздик
Звозди́к, -ка
м. раст.: а) Saponaria officinalis. Вх. Пч. І. 12. б) Dianthus compactus. Шух. І. 21. в) — білий = терлич. Вх. Пч. І. 13. г) — пільский. Betonika officinalis. Шух. І. 21.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me