звідціля
Звідци, звідціль, звідціля
нар. = звідсіль. Ой звідци гора, а звідти друга. Чуб. V. 230. Як я маю, козак Нечай, звідціль утікати, славу свою козацькую під ноги топтати. Макс.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звідціля — звідціля́ прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- звідціля — присл. Те саме, що звідси 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- звідціля — ЗВІДЦІЛЯ́, присл. Те саме, що зві́дси 1. Наказ був суворий — дивитися пильно, щоб ні сюди, ні звідціля нікого не пропустити (Головко, II, 1957, 350); Спитала [дівчина], чи далеко до Ананьї.— Овва! — сказав дід,— .. Словник української мови в 11 томах