1. Словник української мови в 11 томах

звідціля

ЗВІДЦІЛЯ́, присл. Те саме, що зві́дси 1.

Наказ був суворий — дивитися пильно, щоб ні сюди, ні звідціля нікого не пропустити (Головко, II, 1957, 350);

Спитала [дівчина], чи далеко до Ананьї.— Овва! — сказав дід,— ..буде туди звідціля добрих дванадцять миль (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 319).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звідціля — звідціля́ прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. звідціля — присл. Те саме, що звідси 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. звідціля — Звідци, звідціль, звідціля нар. = звідсіль. Ой звідци гора, а звідти друга. Чуб. V. 230. Як я маю, козак Нечай, звідціль утікати, славу свою козацькую під ноги топтати. Макс. Словник української мови Грінченка