1. Словник української мови в 11 томах

звідціль

ЗВІДЦІ́ЛЬ, присл. Те саме, що зві́дси 1.

От звідціль, з лісів Полісся, Де ліщини та ожини, Потяглися-повилися У життя мої стежини (Дор., Літа.., 1957, 14);

Вони з кущів, а я звідціль гранату кину і присяду (Гонч., Вибр., 1959, 174).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звідціль — звідці́ль прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. звідціль — присл. Те саме, що звідси 1). Великий тлумачний словник сучасної мови