1. Словник української мови Грінченка

згадувати

Згадувати, -дую, -єш

сов. в. згада́ти, -да́ю, -єш, гл.

1) Вспоминать, вспомнить. Нема гірше, як в неволі про волю згадувати. Хата, 80. Дарувала шиту шовками хустину, щоб згадував на чужині. Хата, 87. Згадай, який прийшов до мене, що ні сорочки не було. Котл. Ен. І. 32. Згадала баба дівера, що добрий був. посл.

2) — гадку. Думать, подумать. Не згадаю гадки, не змишлю я мислі. Рудан. І. 13.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. згадувати — Догадуватись [V] Словник з творів Івана Франка
  2. згадувати — зга́дувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  3. згадувати — Пригадувати, нагадувати, споминати, поминати, відтворювати <�ритися> в пам'яті, поет. спогадувати. Словник синонімів Караванського
  4. згадувати — I згадати, здумувати, поминати, спам'ятати, спогадувати, спом'янути, пригадувати Фразеологічні синоніми: згадувати добрим словом; згадувати лихим (недобрим) словом; згадувати лихом; згадувати незлим тихим словом Приповідки... Словник синонімів Вусика
  5. згадувати — і рідко ізгадувати, -ую, -уєш, недок., згадати і рідко ізгадати, -аю, -аєш, док., перех. і зі спол. що, як, з прийм. про, розм. за. 1》 Відтворювати в пам'яті, свідомості події, обставини, образи і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. згадувати — Згадала баба, як дівкою була. Нагадала собі баба веселі молоді літа і жалкує за ними. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. згадувати — ЗГАДА́ТИ (відтворити, поновити в пам'яті що-небудь), ПРИГАДА́ТИ, НАГАДА́ТИ, ЗДУ́МАТИ, НАДУ́МАТИ, ПОПАМ'ЯТА́ТИ, СПОГАДА́ТИ розм., СПОМ'ЯНУ́ТИ розм., СПІМНУ́ТИ діал., ПРИПІМНУ́ТИ діал., НАМЕНУ́ТИ діал., ПОМ'ЯНУ́ТИ заст., ПРИПОМ'ЯНУ́ТИ рідко. — Недок. Словник синонімів української мови
  8. згадувати — Зга́дувати, -дую, -дуєш кого, що, про кого, про що, за кого, за що Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. згадувати — ЗГА́ДУВАТИ і рідко ІЗГА́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗГАДА́ТИ і рідко ІЗГАДАТИ́, а́ю, а́єш, док., перех. і з спол. що, як, з прийм. про, розм. за. 1. Відтворювати в пам’яті, свідомості події, обставини, образи і т. ін. Словник української мови в 11 томах