1. Словник української мови Грінченка

згарбати

Згарбати, -баю, -єш

гл.

1) Отнять насильно.

2) Схватить. Згарбали злодія у коморі. Н. Вол. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. згарбати — зга́рбати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. згарбати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Схопити, спіймати. 2》 розм. Те саме, що загарбати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. згарбати — ЗАВОЛОДІ́ТИ чим (узяти собі, у своє користування, володіння), ОВОЛОДІ́ТИ, ПРИВЛА́СНИТИ що, ПРИСВО́ЇТИ що, ПОСІ́СТИ що, ЗАВЛАДА́ТИ рідко, ЗАПОСІ́СТИ що, діал.; УЗЯ́ТИ (ВЗЯ́ТИ) що, ЗАБРА́ТИ що, ЗАЙНЯ́ТИ що, ЗАХОПИ́ТИ що, ЗАГРАБУВА́ТИ що, розм. Словник синонімів української мови
  4. згарбати — ЗГА́РБАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Схопити, спіймати. Згарбали злодія у коморі (Сл. Гр.); Близько рябець, ближче; Ще одна хвилина,— Згарба хижак люто, — Пропаде пташина (Граб., І, 1959, 213). 2. розм. Те саме, що зага́рбати. Словник української мови в 11 томах