згоджатися

Згоджатися, -джаюся, -єшся и згоджуватися, -джуюся, -єшся

сов. в. згодитися, -джуся, -дишся, гл.

1) Соглашаться, согласиться. «Сідай з нами!» — І той згодивсь — сів та й полетіли. Рудч. Ск. II. 81. А я хлопець гарний був, до жінки згодився. Чуб. V. 655.

2) Уговариваться, уговориться, условиться.

3) Мириться, помириться, жить въ мирѣ, согласіи. Невістки якось між собою добренько згоджаються, а се в нас рідко бува, щоб мирились. Г. Барв. 410.

4) Пригодиться. Чуб. V. 934. Не плюй у колодязь: згодиться води напиться. Ном. № 4478.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. згоджатися — згоджа́тися дієслово недоконаного виду згоджуватися рідко Орфографічний словник української мови
  2. згоджатися — див. згоджуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. згоджатися — МИРИ́ТИСЯ (припиняти сварки, суперечки, ворожнечу з кимсь), ПРИМИРЯ́ТИСЯ, ПРИМИ́РЮВАТИСЯ, ЗАМИРЯ́ТИСЯ, ЗМИРЯ́ТИСЯ, ПЕРЕПРО́ШУВАТИСЯ розм. (налагоджувати мирні взаємостосунки, укладати мир); ГОДИ́ТИСЯ розм., ПОГОДЖА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  4. згоджатися — ЗГОДЖА́ТИСЯ, див. зго́джуватися. Словник української мови в 11 томах