згоджатися

МИРИ́ТИСЯ (припиняти сварки, суперечки, ворожнечу з кимсь), ПРИМИРЯ́ТИСЯ, ПРИМИ́РЮВАТИСЯ, ЗАМИРЯ́ТИСЯ, ЗМИРЯ́ТИСЯ, ПЕРЕПРО́ШУВАТИСЯ розм. (налагоджувати мирні взаємостосунки, укладати мир); ГОДИ́ТИСЯ розм., ПОГОДЖА́ТИСЯ розм., ЗГО́ДЖУВАТИСЯ, ЗГОДЖА́ТИСЯ розм. (приходити до згоди). — Док.: помири́тися, примири́тися, замири́тися, змири́тися, перепроси́тися, пого́дитися, зго́дитися. З Масею Петрусь тричі на день сваривсь, та тричі на день і миривсь (А. Кримський); Катерина, яка на кожному кроці шукала нагоди примиритись з сестрою, запобігливо поступилась Нелі своїм місцем (Ірина Вільде); -. За останнє півсторіччя перси разів з двадцять замирялися, а потім знов розпочинали війну (З. Тулуб); (Сербин:) Не поладили ми з ним іще на Січі, та й досі не змирились (С. Васильченко); — Прийшов я, мамо... перепроситися... Простіть мені, не гнівайтесь уже на мене... (Панас Мирний); Як посварилися, так і досі не хотять годитися (Словник Б. Грінченка); Так пробуде (в опришка гуцул) якийсь час, доки там роди посварені якось не погодяться (І. Франко); Невістки якось між собою добренько згоджаються, а се в нас рідко буває, щоб мирились (Ганна Барвінок).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. згоджатися — згоджа́тися дієслово недоконаного виду згоджуватися рідко Орфографічний словник української мови
  2. згоджатися — див. згоджуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. згоджатися — ЗГОДЖА́ТИСЯ, див. зго́джуватися. Словник української мови в 11 томах
  4. згоджатися — Згоджатися, -джаюся, -єшся и згоджуватися, -джуюся, -єшся сов. в. згодитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Соглашаться, согласиться. «Сідай з нами!» — І той згодивсь — сів та й полетіли. Рудч. Ск. II. 81. А я хлопець гарний був, до жінки згодився. Чуб. V. 655. Словник української мови Грінченка