1. Словник української мови Грінченка

згожий

Зго́жий, -а, -е

Годный. Поздоров Боже — твоє нам згоже. Ном. № 9705.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. згожий — зго́жий прикметник діал. Орфографічний словник української мови
  2. згожий — -а, -е, діал. 1》 Придатний, здатний. 2》 Згодний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. згожий — ЗГО́ЖИЙ, а, е, діал. 1. Придатний, здатний. [Варка:] Звісно, тепер кожну [дівчину] завидки беруть. Хіба мало їх є таких, що на лихе згожі? (Кроп., II, 1958, 203). 2. Згодний. Другі кажуть: — Що, бурмістром [бурмистром]? Ми на се не згожі!... Словник української мови в 11 томах