згожий

зго́жий

-а, -е, діал.

1》 Придатний, здатний.

2》 Згодний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. згожий — зго́жий прикметник діал. Орфографічний словник української мови
  2. згожий — ЗГО́ЖИЙ, а, е, діал. 1. Придатний, здатний. [Варка:] Звісно, тепер кожну [дівчину] завидки беруть. Хіба мало їх є таких, що на лихе згожі? (Кроп., II, 1958, 203). 2. Згодний. Другі кажуть: — Що, бурмістром [бурмистром]? Ми на се не згожі!... Словник української мови в 11 томах
  3. згожий — Зго́жий, -а, -е Годный. Поздоров Боже — твоє нам згоже. Ном. № 9705. Словник української мови Грінченка